Щастя

Вот пробую рассказать свой "анекдот по-своему" в развитие темы "Стиль... Мотив...Что первично, а что вторично?" Приглашаю в соавторы, если кто посчитает это песней. А может кто подскажет на что это похоже. На блюз не замахивался, но и на народное не похоже вроде

"Щастя"

Кажуть, що все в світі,
Свою ціну має...
І той вміє жити,
Хто ту ціну знає...
Що без щастя тяжко,
Навіть день прожити...
Знайти щастя важко
Й неможна купити...

Пр:Щастя, як сніжинка,
Що в долоню впала...
Потримав хвилинку,
І вона розтала...
І вже в цілім світі,
Таку не зустріти...
Кожной з щастя миті,
Вже не повторити...

2. А ще кажуть люди:
Є в кожного доля...
І вона з ним всюди,
Навіть у неволі...
Зайвим є бажання,
Власну долю знати...
Можна лишь в коханні,
Дві долі зв*язати

Пр: так само

Кажуть -той щасливий,
Хто одну кохає...
Та лишь старість сива,
Про це правду знає...
І неможна цьому,
Молодість навчити...
Це треба самому,
Серцем зрозуміти

Пр: так само