Подарунок

Подарунок твiй на шиї
  не знiмаю ні на день.
  Знову небо потемнiє,
  мiсяць вийме iз кишень.
   Сьози твої скриженiють,
   туга виллється нараз.
   Будеш точно ти моєю,
   це пророцтво, це наказ!
  Пам`ятаю перший погляд,
  що на тебе кинув я.
  Захотiлось бути поряд
  та поринуть в небуття!
   Я узяв твої долонi,
   у своїх долонях стис,
   закохались ми обоє,
   як Гелена та Парис.
  У моїх печальних думах,
  бiльш нiж вiчнiсть ти живеш.
  Нелюдим я став, як пугач,
  лиш вночi мене знайдеш!
   Сьози твої скриженiють,
   туга вильється нараз.
   Будеш точно ти моєю -
   це пророцтво, це наказ!