Дві мелодії

Дві мелодії

/П.Дворький – В.Третяк/

1.Вже зоря вечірня запалала в лузі,
Та лунають дзвони в ковалевій кузні.
І хоч руки й очі в нього чорні-чорні,
Та душа вогниста, наче жар у горні.

Приспів:

Як вогню соліста стрінем коваля,
І на зустріч нашу візьмем скрипаля.
“Слухай-но , музико!”- скажем скрипалю,-
“Подаруй найкращу пісню ковалю.”

2.Закружляли в танці справжні два маестро,
Скрипка і підкова чарували серце,
Бо скрипаль з ковалем знають таємниці:
Той – дзвінкої пісні, той – дзвінкої криці.

Приспів.

3.Лине аж під небо, аж під саме небо
Музика вогню і музика вогненна.
Зупинися, скрипко, скрипко невблаганна,
Бо у коваля є молода кохана.

Приспів.