Яворина

Яворина

      1. Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля, тільки мить.
Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить

      2. Я ж так щедро кохав, я ж так вірив у зорі і очі
І душею своєю я вас як умів причащав,
Але видно Господь мені краще життя напророчив
І до себе забрав, щоь у райськім саду я співав

                        Пр- в:

На могилі моїй посадіть молоду яворину
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня
Я любив вас усіх та найбільше любив Україну
Певно в цьому і є та найваща провина моя

       3. Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний
Де таких, як і я назліталася ціла сім’я
Тіьки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя

     4. У далеких світах якось раптом усе я покинув
Бо війне мені в душу сльозиною і чебрецем
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину
І легенько війну над твоїм Україно лицем.