Не забудь

Не забудь 
             Слова Б.Стельмаха

Не забудь -  яка стрімка 
Людської пам’яті ріка…
Не забудь – яка гірка 
Любов між нами –
В самоті блука, 
В далині зника
Поміж берегами
Не збудь моїх очей 
В тужливій темряві ночей.
О, не мовчи, о, не мовчи,
Моє ім’я ти вічно шепочи.
Вічно шепочи, щоб не забувати.

            Пр-в:
Не забудь – сніги впадуть,
Літа з водою одпливуть…
Хоч в думках зі мною будь –
Не забудь, не забудь!
Вирує пам’ять. Як рыка.
Поміж дібров,-
Пливе, не тоне в цій ріці
Моя любов.

Одізвись мені колись,
Луною в серці одізвись
Чи приснись, бодай приснись
Дощем травневим.
Зіркою в очах,
Птахом в небесах.
Цвітом яблуневим.
Пам’ятай, що з летом днів
Виходить пам’ять з берегів.
Залива усе довкіл вогнем любові.
Греблі часу рве, як життя живе,
Як весняна повінь.

            Пр-в:
Не забудь – сніги впадуть,
Літа з водою одпливуть…
Хоч в думках зі мною будь –
Не забудь, не забудь!
Вирує пам’ять. Як рыка.
Поміж дібров,-
Пливе, не тоне в цій ріці
Моя любов.


Не забудь – яка стрімка
Людської пам’яті ріка…
Там любов моя гірка 
Не зника, не зника.