Кася

Текст дан на языке оригинала (укр.)
1. Горе ж мені, горе, нещастная доле, засіяла дівчинонька мисленьками поле. Чорними очима тай заволочила, дрібненькими слезоньками всьо поле покрила.
Вродилося жито, трава зеленая, ци то Боже твоя воля, що я нещастная, що ж я  тому винна, що я вродилася, ци мя  небо покарало, що я влюбилася.
2. Плачу ж бо я плачу, плачу вдень і вночи, виплакалам в злій недолі свої чорні очи, Плачу ж, бо я плачу, щодень, що година, кого ж бо я вірно люблю, того тутки нема. Ой, пійду я, пійду, стану за ворота, стану і заплачу ревно, щом бідна сирота. Чож ти моя мати, в церков не носила, чож ти мені ліпшой долі в Бога не впросила.
Носила мя мати в церков носила носила, чому же ти лучшой долі в Бога не впросила. Носила тя  мати в церков носила носила, і о твою лучшу долю Бога все просила\0
\0