2009-02-19: Наталия Шевченко Красиво. А слов нет? - спасибо ))
ой у лузі по долині вечір вистелив росу
розплітав козак дівчини туго сплетену косу
а вона його питала - чи він щиро покохав
якщо ні - його благала, щоб коси він не займав
ой у лузі по долини ранок вистелив туман
не сказав козак дівчини що його любов обман
він сказав їй на прощання - ти чекай и я прийду
и залишив їй страждання замість радості біду
а вона його чекала вірила його словам
свою косу не давала розплітать чужим рукам
ой у лузі по долині від дівочих сліз роса
посивіла на дівчини нерозплетена коса